ласолюбець

ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Копиленко); Ласії вина.. не розуміють, що найкоштовніший трунок у світі — тиша (Н. Рибак); А страшний ласач патлатий учаща та й учаща мед собі поволі й по роздоллі (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. ласолюбець — ласолю́бець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. ласолюбець — див. ласун  Словник синонімів Вусика
3. ласолюбець — -бця, ч., розм. Те саме, що ласолюб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ласолюбець — ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., розм. Те саме, що ласолю́б. Якщо тим ласолюбцям вибачають їхню невгамованість, їхню божевільну хіть, то хіба через те, що вони самі страждають від того, що чинять (А. Содомора, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
5. ласолюбець — ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., розм. Те саме, що ласолю́б.  Словник української мови в 11 томах