Значення в інших словниках
-
ласолюбець —
ласолю́бець іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
ласолюбець —
-бця, ч., розм. Те саме, що ласолюб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ласолюбець —
ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., розм. Те саме, що ласолю́б. Якщо тим ласолюбцям вибачають їхню невгамованість, їхню божевільну хіть, то хіба через те, що вони самі страждають від того, що чинять (А. Содомора, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
-
ласолюбець —
ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О.
Словник синонімів української мови
-
ласолюбець —
ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., розм. Те саме, що ласолю́б.
Словник української мови в 11 томах