ластовиння

ЛАСТОВИ́ННЯ, я, с. Руді пігментні цяточки на шкірі, які з’являються у деяких людей переважно навесні.

Він неспокійно кліпав очима, вічно сміявся і повертав на всі боки широкий вид з густим ластовинням (Коцюб., 1,1955, 52);

Дівчинка була руда, в ластовинні, з носом, що нагадував гудзик (Сміл., Сашко, 1957, 12);

*Образно. Велике крижане поле було всіяне чорним ластовинням. То лежали тюлені (Трубл., І, 1955, 146).

Значення в інших словниках

1. ластовиння — ластови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ластовиння — (на обличчі) веснянки.  Словник синонімів Караванського
3. ластовиння — -я, с. Руді пігментні цяточки на шкірі, які з'являються у деяких людей переважно навесні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ластовиння — ЛАСТОВИ́ННЯ, я, с. Руді пігментні цяточки на шкірі, які з'являються у деяких людей переважно навесні. Він неспокійно кліпав очима, вічно сміявся і повертав на всі боки широкий вид з густим ластовинням (М.  Словник української мови у 20 томах
5. ластовиння — ВЕСНЯ́НКИ (руді пігментні цяточки на шкірі — перев. на обличчі — деяких людей, що стають особливо помітними навесні), ЛАСТОВИ́ННЯ, ЛАСТОВИ́НКИ. Її біляве, все у веснянках, обличчя було біле, як крейда (Б.  Словник синонімів української мови
6. ластовиння — Ластови́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ластовиння — Ластовиння, -ня с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ном. № 266. Ото як тебе ластовиння обсіло!  Словник української мови Грінченка