ластовинчатий

ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, а, е. У ластовинні.

Кінчик гострого носа підстрибнув, і ластовинчате обличчя одразу забуло образу (Панч, II, 1956, 399).

Значення в інших словниках

1. ластовинчатий — ластови́нчатий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ластовинчатий — -а, -е. У ластовинні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ластовинчатий — ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, а, е. У ластовинні. Кінчик гострого носа підстрибнув, і ластовинчате обличчя одразу забуло образу (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
4. ластовинчатий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець..  Словник синонімів української мови