1. Словник української мови в 11 томах

ластовинчатий

ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, а, е. У ластовинні.

Кінчик гострого носа підстрибнув, і ластовинчате обличчя одразу забуло образу (Панч, II, 1956, 399).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ластовинчатий — ластови́нчатий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ластовинчатий — -а, -е. У ластовинні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ластовинчатий — ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, а, е. У ластовинні. Кінчик гострого носа підстрибнув, і ластовинчате обличчя одразу забуло образу (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  4. ластовинчатий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. Словник синонімів української мови