ластовиннячко
ЛАСТОВИ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до ластови́ння.
— А скільки в тебе ластовиннячка на носі! — протягнув Денис, розглядаючи Настусине личко (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ластовиннячко — ластови́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ластовиннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до ластовиння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ластовиннячко — ЛАСТОВИ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до ластови́ння. – А скільки в тебе ластовиннячка на носі! – протягнув Денис, розглядаючи Настусине личко (О. Копиленко); А кучері її приємно золотіли. Ще й ластовиннячко так гарно крапить ніс (В. Стус). Словник української мови у 20 томах