ластовинчатий

ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. з веснянкуватим носом (Ірина Вільде); У парку на сонечку сидів у халаті засмаглий веснянкуватий Свиридон (Ю. Яновський); Ластовинчате обличчя; Ластовинчата дівчина; Я ряба родилася, Чорнявому судилася (П. Чубинський); Закам'яніле, плямисте обличчя ожило, наллялося кров'ю, і Преображенський пройшов до вікна (І. Ле); Руде обличчя масно світилося (В. Кучер); Такий коноплястий із себе (Словник Б. Грінченка); Се був високий, рудий (чоловік).. з недобрим виразом на піганистім лиці (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ластовинчатий — ластови́нчатий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ластовинчатий — -а, -е. У ластовинні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ластовинчатий — ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, а, е. У ластовинні. Кінчик гострого носа підстрибнув, і ластовинчате обличчя одразу забуло образу (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  4. ластовинчатий — ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, а, е. У ластовинні. Кінчик гострого носа підстрибнув, і ластовинчате обличчя одразу забуло образу (Панч, II, 1956, 399). Словник української мови в 11 томах