ластівчин

ЛА́СТІВЧИН, а, е. Прикм. до ла́стівка¹.

Ластівчині крила Розрізають хмари (Воронько, Тепло.., 1959, 125);

// Належний ластівці.

Ще нижче розкидані були, неначе ластівчині гнізда, хижі, халупи, землянки простого люду (Скл., Святослав, 1959, 63).

Значення в інших словниках

1. ластівчин — ла́стівчин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ластівчин — -а, -е. Прикм. до ластівка I. || Належний ластівці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ластівчин — ЛА́СТІВЧИН, а, е. Прикм. до ла́стівка¹. Ластівчині крила Розрізають хмари (П. Воронько); Кривизна ластівчиного крила – одна-одина на віки вічні (Ю. Мушкетик); // Належний ластівці.  Словник української мови у 20 томах