ластівчин

ЛА́СТІВЧИН, а, е.

Прикм. до ла́стівка¹.

Ластівчині крила Розрізають хмари (П. Воронько);

Кривизна ластівчиного крила – одна-одина на віки вічні (Ю. Мушкетик);

// Належний ластівці.

Ще нижче розкидані були, неначе ластівчині гнізда, хижі, халупи, землянки простого люду (С. Скляренко);

Ліворуч у долині ластівчиними гніздами притулились до скелі Карвасари (Б. Антоненко-Давидович);

Сопілочка дзьохкає ластівчиним голосом, а потім підпадьомкає, мов перепілка, солов'єм заливається на всі лади (П. Воронько);

// Схожий на ластівку 1 1.

Відьомські брови ластівчиним розкрилом сходились на переніссі (О. Забужко).

Значення в інших словниках

1. ластівчин — ла́стівчин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ластівчин — -а, -е. Прикм. до ластівка I. || Належний ластівці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ластівчин — ЛА́СТІВЧИН, а, е. Прикм. до ла́стівка¹. Ластівчині крила Розрізають хмари (Воронько, Тепло.., 1959, 125); // Належний ластівці. Ще нижче розкидані були, неначе ластівчині гнізда, хижі, халупи, землянки простого люду (Скл., Святослав, 1959, 63).  Словник української мови в 11 томах