ласувати
ЛА́СУВАТИ, ла́сую, ла́суєш, недок., чим і без додатка. їсти що-небудь смачне.
— Давно вже не ласував, так ось ласощі і у горло не йдуть (Кв.-Осн., II, 1956, 477);
Про все йому [ведмедю] байдуже. Лежить та ласує медком (Гл., Вибр., 1951, 57);
Жінки примостились край столу, взяли по шматочку шинки і ласували нею (М. Ол., Леся, 1960, 51).
Словник української мови (СУМ-11)