ласувати
ЛА́СУВА́ТИ, ла́су́ю, ла́су́єш, недок., чим і без дод.
Їсти що-небудь смачне.
Давно вже не ласував, так ось ласощі і у горло не йдуть (Г. Квітка-Основ'яненко);
Про все йому [ведмедю] байдуже, Лежить та ласує медком (Л. Глібов);
Жінки примостились край столу, взяли по шматочку шинки і ласували нею (М. Олійник);
Сорока теж ласувала ягодами (Ю. Логвин);
Такої смакоти йому [Олелькові] не доводилося їсти. А що вже медом ласував – не міг відірватися (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)