латинь

ЛАТИ́НЬ, і, ж., розм. Латинська мова.

Ножного ранку приходить він учити їх хлопчика латині і після лекції довго сидить із балакучим старшиною (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38).

∆ Вульга́рна лати́нь — просторічна латинська мова на відміну від класичної; народна латинь.

Значення в інших словниках

1. латинь — лати́нь іменник жіночого роду латинська мова розм.  Орфографічний словник української мови
2. латинь — -і, ж., розм. Латинська мова. Вульгарна латинь — просторічна латинська мова на відміну від класичної; народна латинь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. латинь — ЛАТИ́НЬ, і, ж., розм. 1. Те саме, що лати́на. Кожного ранку приходить він учити їх хлопчика латині і після лекції довго сидить із балакучим старшиною (З.  Словник української мови у 20 томах
4. латинь — Лати́нь, -ни ж. = латина.  Словник української мови Грінченка