латинь

ЛАТИ́НЬ, і, ж., розм. Латинська мова.

Ножного ранку приходить він учити їх хлопчика латині і після лекції довго сидить із балакучим старшиною (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38).

∆ Вульга́рна лати́нь — просторічна латинська мова на відміну від класичної; народна латинь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латинь — лати́нь іменник жіночого роду латинська мова розм. Орфографічний словник української мови
  2. латинь — -і, ж., розм. Латинська мова. Вульгарна латинь — просторічна латинська мова на відміну від класичної; народна латинь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. латинь — ЛАТИ́НЬ, і, ж., розм. 1. Те саме, що лати́на. Кожного ранку приходить він учити їх хлопчика латині і після лекції довго сидить із балакучим старшиною (З. Словник української мови у 20 томах
  4. латинь — Лати́нь, -ни ж. = латина. Словник української мови Грінченка