латук
ЛАТУ́К, у́ю, ч. (Lactuca L.).
1. Бур’ян а дрібними блідо-жовтими квітами, зібраними в китицю; використовується в медицині.
2. Трав’яниста городня рослина — вид салату, листя якої вживається як їжа в сирому вигляді.
На стеблі латуку листки ростуть лише в напрямку з півночі на південь, ребром до сонця (Веч. Київ, 8.IX 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)