латунь

ЛАТУ́НЬ, і, ж. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів.

Латунь (сплав міді з цинком) має міцність майже в 2 рази більшу, ніж чиста мідь (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 44);

*У порівн. Жовтогарячий місяць, наче викуваний з розжареної латуні, наколовся на гостру верхівку ялини (Донч., II, 1956, 42).

Значення в інших словниках

1. латунь — лату́нь іменник жіночого роду сплав міді з цинком  Орфографічний словник української мови
2. латунь — -і, ж. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та інших металів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. латунь — ЛАТУ́НЬ, і, ж. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів. Я з нижегородських міщан, був ремісником – і непоганим: по золоту, сріблу, міді, латуні, бронзі працював (С.  Словник української мови у 20 томах
4. латунь — лату́нь (нім. Latun) сплав міді з цинком або мідноцинкові сплави з домішками алюмінію, заліза тощо. Вироби з Л. стійкі проти корозії.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. латунь — ЛАТУ́НЬ (сплав міді з цинком), МОСЯ́Ж (МОСЯ́НЖ) зах., поет. Жовтогарячий місяць, наче викуваний з розжареної латуні, наколовся на гостру верхівку ялини (О.  Словник синонімів української мови