латунь

ЛАТУ́НЬ, і, ж.

Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів.

Я з нижегородських міщан, був ремісником – і непоганим: по золоту, сріблу, міді, латуні, бронзі працював (С. Тельнюк);

На базарі купують радше латунь, ніж золото (Р. Іваничук);

За годину в руках у нього залишився шматок латуні, не більший за півнігтя на мізинці, якого він жбурнув у сад: якщо хтось і знайде, то це не його, а металеве пилиння розвіяв за вітром (В. Кожелянко);

Утримуючи на поверхні металів вологу і виділяючи органічні кислоти, гриби полегшують корозію деталей з латуні, міді, сталі, алюмінію та його сплавів (з наук. літ.);

Латунь (сплав міді з цинком) має міцність майже в 2 рази більшу, ніж чиста мідь (з навч. літ.);

* У порівн. Жовтогарячий місяць, наче викуваний з розжареної латуні, наколовся на гостру верхівку ялини (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. латунь — лату́нь іменник жіночого роду сплав міді з цинком  Орфографічний словник української мови
2. латунь — -і, ж. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та інших металів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. латунь — лату́нь (нім. Latun) сплав міді з цинком або мідноцинкові сплави з домішками алюмінію, заліза тощо. Вироби з Л. стійкі проти корозії.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. латунь — ЛАТУ́НЬ (сплав міді з цинком), МОСЯ́Ж (МОСЯ́НЖ) зах., поет. Жовтогарячий місяць, наче викуваний з розжареної латуні, наколовся на гостру верхівку ялини (О.  Словник синонімів української мови
5. латунь — ЛАТУ́НЬ, і, ж. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів. Латунь (сплав міді з цинком) має міцність майже в 2 рази більшу, ніж чиста мідь (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 44); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах