лафет
ЛАФЕ́Т, а, ч.
1. військ. Станок, на якому закріплюється ствол гармати.
В сучасній артилерії при відбої відкочується тільки ствол гармати, а лафет лишається на місці (Курс фізики. І, 1957, 136);
Соса сидів на лафеті гармати і, поклавши книжку на затвор, читав (Ю. Янов., І, 1958, 155).
2. спец. Станок, на якому закріплюються частини агрегату, механізму і т. ін.
Бригади мають три комбайни, .. жатки, лафети, плуги, культиватори.. і багато інших причіпних і навісних машин (Колг. Укр., 4, 1958, 7);
По рейках на землі під’їхала "сороконіжка" — спеціальний вагон-лафет для перевозки важких деталей (Собко, Біле полум’я, 1952, 304).
Словник української мови (СУМ-11)