лахи
ЛА́ХИ, ів, мн., розм. Те саме, що лахмі́ття.
Цілими днями прів він, двигаючи, їх торби, а на нічлігах носячи воду, стелячи постелі та перучи жебрацькі лахи (Фр., IV, 1950, 144);
Дотягла [Оленка] лахи, зачала мостити, щоб скорше спати лягли (Горд., Заробітчани, 1957, 15);
За кілька днів, взявши, як то кажуть, лахи під пахи, Кардаш поїхав (Жур., Звич. турботи, 1960, 15).
Словник української мови (СУМ-11)