лахмання
ЛАХМА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що лахмі́ття 1.
Їх лиця пожовкли з нужди, їх руки немає обросли глиною і земним воском, їх одіж — то позшиване лахмання, що ледве-ледве держиться на тілі (Фр., І, 1955, 79).
Словник української мови (СУМ-11)