лебідчиця

ЛЕБІ́ДЧИЦЯ, і, ж. Жін. до лебі́дчик.

Лебідчиця.. уважно стежить за кожним рухом бригадира (Рад. Укр., 11.XII 1960, 3).

Значення в інших словниках

1. лебідчиця — лебі́дчиця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лебідчиця — -і. Жін. до лебідчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови