лебідчиця

ЛЕБІ́ДЧИЦЯ, і, ж. Жін. до лебі́дчик.

Лебідчиця.. уважно стежить за кожним рухом бригадира (Рад. Укр., 11.XII 1960, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебідчиця — лебі́дчиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лебідчиця — -і. Жін. до лебідчик. Великий тлумачний словник сучасної мови