лев

ЛЕВ¹, а, ч.

1. Великий хижий звір родини котячих з короткою жовтою шерстю і довгою пишною гривою у самців.

Рикаючи й трясучи головою. Спинився лев біля тебе близенько (Л. Укр., І, 1951, 333);

Глянув ще Федько на нього: Знову листя рве з дерев! І рішив Федько: "Нічого, Хоч і страшно,— цап не лев!" (С. Ол., Вибр., 1959, 159);

*У порівн. Як леви, боролись вони за народ. За правду народного діла (Олесь, Вибр., 1958, 64);

// Скульптурне зображення цієї тварини.

— Чи то правда, що там е такий лев, що з рота вода тече? (Н.-Лев., II, 1956, 330);

// перен. Про дуже хоробру, безстрашну людину.

Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (Фр., VI, 1951, 268)

2. перен., заст. і іроп. Людина, яка звертає на себе увагу модним одягом, манерами і т. ін.

Ніде так не стрічають радо І ніжних балерин, і левів-співаків, Як у прокурених димами вояків (Рильський, Мости, 1948, 76).

∆ Морськи́й лев — науково неточна назва тварини родини ластоногих, яка водиться біля узбережжя Каліфорнії;

Мураши́ний лев — комаха з прозорими крилами, зовні схожа на бабку, личинка якої живиться мурашками.

ЛЕВ², а, ч.

1. Грошова одиниця в Болгарії.

З 1 січня тут [у Болгарії] змінено масштаб цін, підвищено золотий вміст лева, пущено в обіг нові гроші (Рад. Укр., 4.1 1962, 4).

2. іст. Монета, яка була в обігу в давній Австрії, Бессарабії та на Поділлі.

— В мене нема й грейцаря [крейцера], паноченьку, нема. Я би просила ласки божої та й вашої, чи ж би ви нас не запомогли хоть левом, а ми би відробили (Март., Тв., 1954, 40).

Значення в інших словниках

1. лев — (золотий на домі): кол. герб Львова і галицьких князів [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. Лев — Лев 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Лев 2 іменник чоловічого роду сузір'я  Орфографічний словник української мови
3. лев — Лев. Назва монети, що була в обігу в Австро-Угорщині, в тому числі на землях Галичини, Буковини. Воно справді не варт заходу — кидати із-за тих мізерних кілька сот левів вогонь незгоди межи маси народу (Б.  Українська літературна мова на Буковині
4. Лев — (ім'я) Левко  Словник чужослів Павло Штепа
5. лев — [леў] лева, м. (на) лев'і/левов'і, мн. левие/ леив'и, лев'іў/леив'іў два левие  Орфоепічний словник української мови
6. лев — I -а, ч. 1》 Великий хижий звір родини котячих із короткою жовтою шерстю і довгою пишною гривою у самців. || Скульптурне зображення цієї тварини. || перен. Про дуже хоробру, безстрашну людину. 2》 перен., заст. і ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. Лев — Лев, Левко гр.; Іеоп — лев. Ливонько, Ливочко, Левусь, Ливцьо, Левчик, Льоня. К и л и н а... (завважає дядька Лева):Ов! Дядьку ЛевеїТо ви-те вдома?...  Власні імена людей. Словник-довідник
8. лев — ЛЕВ¹, а, ч. 1. Великий хижий звір родини котячих з короткою жовтою шерстю і довгою пишною гривою у самців. Рикаючи й трясучи головою, Спинився лев біля тебе близенько (Леся Українка); Глянув ще Федько на нього: Знову листя рве з дерев!...  Словник української мови у 20 томах
9. лев — Ставився, як лев, а згинув, як муха. Вдавав із себе сильного і гордого, але марно загинув.  Приповідки або українсько-народня філософія
10. лев — Грошова одиниця Народної Республіки Болгарії, поділяється на 100 стотинок.  Словник іншомовних слів Мельничука
11. лев — Хижий ссавець родини котячих; водиться у степах та саванах Африки, декілька сотень особин живе у Пд.-Зх. Індії; кількість зменшується; переважно у заповідниках; довж. тіла бл. 2 м (самиці менші), маса бл. 250 кг.  Універсальний словник-енциклопедія
12. лев — Лев, ле́ва, ле́ву і ле́вові, ле́ве! ле́ви́, ле́ві́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. лев — рос. лев грошова одиниця Болгарії, що складається із 100 стотинок. Введена в 1880 р. у зв'язку з утворенням незалежного Болгарського князівства.  Eкономічна енциклопедія