левоміцетин
ЛЕВОМІЦЕТИ́Н, у, ч. Антибіотик, який уживається для лікування дизентерії, коклюшу та інших захворювань.
В практиці лікування дизентерії поряд а сульфамідами з успіхом застосовуються і антибіотики — синтоміцин, левоміцетин (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 27).
Словник української мови (СУМ-11)