Словник української мови в 11 томах

легковажно

ЛЕГКОВА́ЖНО. Присл. до легкова́жний.

Сестра легковажно махнула на неї рукою (Л. Укр., III, 1952, 746);

Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Вільде, Сестри.., 1958, 20).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. легковажно — легкова́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. легковажно — Присл. до легковажний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легковажно — ЛЕГКОВА́ЖНО. Присл. до легкова́жний. Сестра легковажно махнула на неї рукою (Леся Українка); Це було сказано необережно, легковажно, і Олесь зразу відчув це, бо Валенто немов спалахнув (В. Владко); Адам кипів.  Словник української мови у 20 томах
  4. легковажно — ЛЕГКОВА́ЖНО (не обмірковуючи), БЕЗДУ́МНО, НЕСЕРЙО́ЗНО, ЛЕГКОДУ́ХО, ЛЕГКОДУ́ШНО, ЗЛЕ́ГКА розм., ЛЕГКОМИ́СНО діал. Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови