легковійний

ЛЕГКОВІ́ЙНИЙ, а, е. Який віє злегка, не сильно (звичайно про вітер).

Тихо шепотілося під подувом легковійною вітерця широке поле (Кач., Вибр., 1947, 74);

*Образно. Думка приходила велична і проста, і з неї, як листя, обсипалися непотрібні прикраси, кружляючи в повітрі легковійними примарами (Ю. Янов., І, 1958, 191).

Значення в інших словниках

1. легковійний — легкові́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. легковійний — -а, -е. Який віє злегка, не сильно (звичайно про вітер).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легковійний — ЛЕГКОВІ́ЙНИЙ, а, е. Який віє злегка, не сильно (звичайно про вітер). Тихо шепотілося під подувом легковійного вітерця широке поле (Я. Качура); Хай тебе сон легковійний огорне (Борис Тен, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах