легкодушно

ЛЕГКОДУ́ШНО. Присл. до легкоду́шний.

— Дівчина губить легкодушно свою будучину і відстрашує від себе і від других сестер женихів! (Коб., І, 1956, 70).

Значення в інших словниках

1. легкодушно — легкоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. легкодушно — Присл. до легкодушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легкодушно — ЛЕГКОДУ́ШНО. Присл. до легкоду́шний. Зборовський ще раз радив йому усильно не відкидати легкодушно пропозиції княгині (І. Франко); – Дівчина губить легкодушно свою будучину і відстрашує від себе і від других сестер женихів! (О.  Словник української мови у 20 томах
4. легкодушно — ЛЕГКОВА́ЖНО (не обмірковуючи), БЕЗДУ́МНО, НЕСЕРЙО́ЗНО, ЛЕГКОДУ́ХО, ЛЕГКОДУ́ШНО, ЗЛЕ́ГКА розм., ЛЕГКОМИ́СНО діал. Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови