легкодушний
ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, а. е. Те саме, що легкова́жний.
Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 257);
На гладкому низькому чолі ніяка поважніша думка не лишила сліду, а на устах грав легкодушний усміх (Фр., VII, 1951, 69).
Словник української мови (СУМ-11)