легкодухість
ЛЕГКОДУ́ХІСТЬ, хості, ж. Абстр. ім. до легкоду́хий.
Легкодухість опанувала зразу якась безсоромна, неймовірна: махнув би рукою на клас, на школярів, на все.. (Вас.., II, 1959, 89);
Варвара Павлівна отямилась і в глибині душі їй стало соромно за цей нестримний жах, за так недоречно виявлену легкодухість (Собко, Справа.., 1959, 9).
Словник української мови (СУМ-11)