легкодухо

ЛЕГКОДУ́ХО. Присл. до легкоду́хий.

Проклинав [Софрон] сам себе за те, як легкодухо попестився на звабну казку, що у цій клятій Америці золото на землі розкладено (Рибак, Час.., 1960, 91).

Значення в інших словниках

1. легкодухо — легкоду́хо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. легкодухо — Присл. до легкодухий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легкодухо — ЛЕГКОДУ́ХО. Присл. до легкоду́хий. Я б воліла нічого не знати, нічого не вирішувати. Просто отримати Іскру, і квит. Знаю, ще звучить легкодухо, не по-відьомському (О. Авраменко); Ледачiсть – суєту благословить.  Словник української мови у 20 томах
4. легкодухо — ЛЕГКОВА́ЖНО (не обмірковуючи), БЕЗДУ́МНО, НЕСЕРЙО́ЗНО, ЛЕГКОДУ́ХО, ЛЕГКОДУ́ШНО, ЗЛЕ́ГКА розм., ЛЕГКОМИ́СНО діал. Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови