ледащий
ЛЕДА́ЩИЙ, а, е, рідко. Те саме, що леда́чий 1.
За ледащим чоловіком жінка пропадає (Чуб., V, 1874, 234);
— Опустили [боги] на землю золотого плуга, щоб хлібороб ним усякий люд годував: і роботящий і ледащий (Стельмах, Хліб.., 1959, 153).
Словник української мови (СУМ-11)