ледащий
ЛЕДА́ЩИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що леда́чий 1.
За ледащим чоловіком жінка пропадає (П. Чубинський);
От, сказали б, невісточку Уляна вибрала. Така ледаща, що одверни й оборони (Григорій Тютюнник);
– Опустили [боги] на землю золотого плуга, щоб хлібороб ним усякий люд годував: і роботящий і ледащий (М. Стельмах);
// у знач. ім. леда́щий, щого, ч.; леда́ща, щої, ж. Те саме, що леда́що і леда́щиця.
З ледащим спізнався – з розуму спався (приказка);
Скільки на світі живемо і ніхто не знав. Повигадували ж, ледащі! (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)