ледве-не-ледве
ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ, присл. Те саме, що ле́две-ле́две.
Не їв [Іван] нічого від самого ранку, то так ізголоднів, що ледве-не-ледве дотяг до вечора (Март., Тв., 1954, 35).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ, присл. Те саме, що ле́две-ле́две.
Не їв [Іван] нічого від самого ранку, то так ізголоднів, що ледве-не-ледве дотяг до вечора (Март., Тв., 1954, 35).
Словник української мови (СУМ-11)