лежатися
ЛЕЖА́ТИСЯ, и́ться, недок., безос., розм., частіше із запереч. Про наявність можливості або бажання лежати.
Не спиться, не лежиться, і сон мене не бере (Чуб., V, 1874, 248);
— Не ваше діло — шпарко переб’є її Чіпка: — лежіть там собі на печі, коли лежиться! (Мирний, І, 1949, 404).
Словник української мови (СУМ-11)