лементливий

ЛЕМЕНТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що крикли́вий 2.

В залі заговорила мати-господиня, її лементливим голосом тепер заповнювалися покої суботівської господи (Ле, Хмельницький, І, 1957, 314).

Значення в інших словниках

1. лементливий — лементли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лементливий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
3. лементливий — -а, -е. Те саме, що крикливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лементливий — ЛЕМЕНТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що крикли́вий 2. В залі заговорила мати-господиня, її лементливим голосом тепер заповнювалися покої суботівської господи (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
5. лементливий — КРИКЛИ́ВИЙ (про голос, звук), КРИКУ́ЧИЙ розм.; ЛЕМЕНТЛИ́ВИЙ, ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (пронизливий). Прийшов дядько Іван з жінкою Тетяною, і кімната сповнилася його крикливим голосом (П.  Словник синонімів української мови