Словник української мови в 11 томах

лементування

ЛЕМЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лементува́ти; лемент.

Пригнічені отим бушуванням голосів, незрозумілим лементуванням за фанерною стіною, дівчата.. думають кожна по-своєму про своє життя (Хор., Незакінч. політ, 1960, 31);

По хаті носилося Христине лементування (Мирний, III, 1954, 18);

Горе її, знайшовши собі вихід в тужливому лементуванні, не знало впину (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 142).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лементування — лементува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. лементування — див. звучання  Словник синонімів Вусика
  3. лементування — -я, с. Дія за знач. лементувати; лемент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лементування — ЛЕМЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лементува́ти; лемент. Пригнічені отим бушуванням голосів, незрозумілим лементуванням за фанерною стіною, дівчата .. думають кожна по-своєму про своє життя (А.  Словник української мови у 20 томах
  5. лементування — КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИК розм., ГУК розм., РЕ́ПЕТ розм., ЗІПА́ННЯ розм., ФУК діал.; СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозливий звук); ЛЕ́МЕНТ, ЛЕМЕНТУВА́ННЯ (перев. з плачем); ВИСК, ВЕ́РЕСК, ВЕРЕСКОТНЯ́ розм., ВЕРЕЩА́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
  6. лементування — Лементува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лементування — Лементува́ння, -ня с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування. Мир. Пов. II. 108.  Словник української мови Грінченка