лжа
ЛЖА, лжі, ж., заст. Неправда, брехня.
[Єпіскоп:] Свят, свят, господь! Замовкни, ду́ше лжі! Він одержимий (Л. Укр., ІІ, 1951, 499);
— Лжа! Брехня! — і молоденька господиня, мов на гарачому спіймана, затупотіла бистрими ніжками (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 261).
Словник української мови (СУМ-11)