лжа
ЛЖА, лжі, ж., заст.
Неправда, брехня.
Не вічно буде лжа в'язати людям руки (П. Куліш);
[Єпископ:] Свят, свят, Господь! Замовкни, ду́ше лжі! Він одержимий (Леся Українка);
– Лжа! Брехня! – і молоденька господиня, мов на гарячому спіймана, затупотіла бистрими ніжками (О. Ільченко);
То ще й від тебе лжа і осудовище? То ще і ти обманюєш мене? (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)