лживий

ЛЖИ́ВИЙ, а, е, заст. Який говорить неправду, схильний до неправди.

— Лживі й хижі ромеї, наді мною вони посміялись, двоєручать з нами, хозарами, болгарами і всіма язиками… (Скл., Святослав, 1959, 231);

*Образно. Бездум’я і галас, гола плакатна схема дуже непереконливі, а часто і лживі свідки для визначення справжнього таланту (Мал., Думки.., 1959, 13);

// Який виражає неправду.

Так і ти, поете, слухай Голоси і лживі, й праві, Темний гріх і світлий сміх, І клади.. На спокійні терези (Рильський, І, 1956, 60).

Значення в інших словниках

1. лживий — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
2. лживий — ЛЖИ́ВИЙ, а, е, заст. Який говорить неправду, схильний до неправди. – Лживі й хижі ромеї, наді мною вони посміялись, двоєручать з нами, хозарами, болгарами і всіма язиками... (С. Скляренко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах