лживий

ЛЖИ́ВИЙ, а, е, заст.

Який говорить неправду, схильний до неправди.

– Лживі й хижі ромеї, наді мною вони посміялись, двоєручать з нами, хозарами, болгарами і всіма язиками... (С. Скляренко);

* Образно. Бездум'я і галас, гола плакатна схема дуже непереконливі, а часто і лживі свідки для визначення справжнього таланту (А. Малишко);

// Який виражає неправду.

Так і ти, поете, слухай Голоси і лживі, й праві, Темний гріх і світлий сміх, І клади .. На спокійні терези (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. лживий — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
2. лживий — ЛЖИ́ВИЙ, а, е, заст. Який говорить неправду, схильний до неправди. — Лживі й хижі ромеї, наді мною вони посміялись, двоєручать з нами, хозарами, болгарами і всіма язиками… (Скл., Святослав, 1959, 231); *Образно.  Словник української мови в 11 томах