либання

ЛИ́БАННЯ, я, с., зах., іст. Дія за знач. ли́бати.

Герман довго слухав їх бесіди про те "либання", але не знав, що воно таке (Фр., VIII, 1952, 348).

Значення в інших словниках

1. либання — ли́бання іменник середнього роду видобуток нафтопродуктів найпримітивнішим способом діал., іст.  Орфографічний словник української мови
2. либання — -я, с., іст., зах. Дія за знач. либати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. либання — ЛИ́БАННЯ, я, с., зах., іст. Дія за знач. ли́бати¹. Герман довго слухав їх бесіди про те “либання”, але не знав, що воно таке (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах