либати

ЛИ́БАТИ, аю, аєш, недок., перех., зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом.

Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Тото називається "либати" (Фр., VIII, 1952, 348).

Значення в інших словниках

1. либати — Либа́ти кип'ячку: — черпати неочищену нафту [14] — «либати» кип’ячку (206) — черпати з води нафту [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. либати — ли́бати дієслово недоконаного виду видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом діал., іст.  Орфографічний словник української мови
3. либати — -аю, -аєш, недок., перех., зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. либати — ЛИ́БАТИ¹, аю, аєш, недок., що, зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом, збираючи нафту з поверхні води. Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки.  Словник української мови у 20 томах
5. либати — Либати, -баю, -єш гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. Уман. у. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды. Желех.  Словник української мови Грінченка