либати
ЛИ́БАТИ¹, аю, аєш, недок., що, зах., іст.
Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом, збираючи нафту з поверхні води.
Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Тото називається “либати” (І. Франко).
ЛИ́БАТИ², аю, аєш, недок., діал.
Моргати.
Так либа, так либа – от-от заплаче (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)