либати
Либати, -баю, -єш
гл.
1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. Уман. у.
2) Пастись по росистой травѣ.
3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче.
4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды. Желех.
Словник української мови Грінченка