1. Словник української мови Грінченка

либати

Либати, -баю, -єш

гл.

1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. Уман. у.

2) Пастись по росистой травѣ.

3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче.

4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. либати — Либа́ти кип'ячку: — черпати неочищену нафту [14] — «либати» кип’ячку (206) — черпати з води нафту [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. либати — ли́бати дієслово недоконаного виду видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом діал., іст. Орфографічний словник української мови
  3. либати — -аю, -аєш, недок., перех., зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. либати — ЛИ́БАТИ¹, аю, аєш, недок., що, зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом, збираючи нафту з поверхні води. Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Словник української мови у 20 томах
  5. либати — ЛИ́БАТИ, аю, аєш, недок., перех., зах., іст. Видобувати нафтопродукти найпримітивнішим способом. Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Тото називається "либати" (Фр., VIII, 1952, 348). Словник української мови в 11 томах