либацький

Либацький, -а, -е

Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. либацький — -а, -е, іст., зах. Стос. до либацтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. либацький — ЛИБА́ЦЬКИЙ, а, е, зах., іст. Стос. до либацтва. Либацьке ремесло манило його головно тим, що чоловік не потребував сидіти на однім місці (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. либацький — ЛИБА́ЦЬКИЙ, а, е, зах., іст. Стос. до либацтва. Либацьке ремесло манило його головно тим, що чоловік не потребував сидіти на однім місці (Фр., VIII, 1952, 349). Словник української мови в 11 томах