1. Словник української мови в 11 томах

либацький

ЛИБА́ЦЬКИЙ, а, е, зах., іст. Стос. до либацтва.

Либацьке ремесло манило його головно тим, що чоловік не потребував сидіти на однім місці (Фр., VIII, 1952, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. либацький — -а, -е, іст., зах. Стос. до либацтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. либацький — ЛИБА́ЦЬКИЙ, а, е, зах., іст. Стос. до либацтва. Либацьке ремесло манило його головно тим, що чоловік не потребував сидіти на однім місці (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. либацький — Либацький, -а, -е Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех. Словник української мови Грінченка