либацький

ЛИБА́ЦЬКИЙ, а, е, зах., іст. Стос. до либацтва.

Либацьке ремесло манило його головно тим, що чоловік не потребував сидіти на однім місці (Фр., VIII, 1952, 349).

Значення в інших словниках

1. либацький — -а, -е, іст., зах. Стос. до либацтва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. либацький — ЛИБА́ЦЬКИЙ, а, е, зах., іст. Стос. до либацтва. Либацьке ремесло манило його головно тим, що чоловік не потребував сидіти на однім місці (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. либацький — Либацький, -а, -е Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.  Словник української мови Грінченка