Словник української мови в 11 томах

лижвяр

ЛИЖВЯ́Р, а́ ЛИЖВА́Р, я́, ч. Те саме, що ли́жник.

Здається, що жоден лижвяр не насмілився б з верхів’я [сопки] з’їхати до низу (Літ. Укр., 29.І 1965, 4);

За годину по виході зі станції лижвярі опинились на широкому крижаному полі (Трубл., Хатина.., 1934, 45);

Найзавзятіші лижвярі — наприклад, Аркадій з Віктором — давно підготували лижі (Коп., Тв., 1955, 133).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лижвяр — лижвя́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лижвяр — див. лижвар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лижвяр — ЛИЖВЯ́Р, ЛИЖВА́Р, я́, ч. Те саме, що ли́жник. Здається, що жоден лижвяр не насмілився б з верхів'я [сопки] з'їхати до низу (з газ.); За годину по виході зі станції лижвярі опинились на широкому крижаному полі (М.  Словник української мови у 20 томах