лижний
ЛИ́ЖНИЙ, а, е.
1. Стос. до лиж.
Вона віддала своїй подрузі одну лижну палицю (Сміл., Сашко, 1957, 13);
// Признач. для ходіння на лижах.
Струнка, у зеленому лижному костюмі, вона тримала в руках голоблі візка (Рибак, Час.., 1960, 180);
// Пов’язаний з ходінням на лижах.
В загальнофізичну підготовку необхідно включити щоденну ранкову гімнастику, зимою у вихідні дні — лижні походи (В дорогу, 1953, 19).
2. Який складається з лижників.
Під час фінської він потрапив був у лижний батальйон (Гончар, Людина.., 1960, 15).
Словник української мови (СУМ-11)