лижник

ЛИ́ЖНИК, а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом.

— Тарасе Демидовичу! Та ви ж — справжній лижник! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 302);

Низка лижників з’явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори (Собко, Стадіон, 1954, 287);

// Боєць, засобом пересування якого є лижі.

Лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі, яка хотіла прорватися на південь (Тют., Вир, 1964, 502).

Значення в інших словниках

1. лижник — ли́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лижник — -а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. || Боєць, засобом пересування якого є лижі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лижник — ЛИ́ЖНИК, а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. – Тарасе Демидовичу! Та ви ж – справжній лижник! (Ю. Збанацький); Низка лижників з'явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори (В.  Словник української мови у 20 томах